У магічному світі Джоан Роулінг, де заклинання та чаклунство плелися в повітрі, професор Мінерва МакГонеґал сиділа за своїм столом, розглядаючи безлад, що панував на її письмовому столі. Здавалося, що величезна купа паперів завалила її, як снігова буря, яка несподівано накрила Гоґвортс. Та раптом, на самому дні цього хаосу, вона натрапила на термінове повідомлення від директора — на його папері, завжди вишукано оформленому, таємнича печатка, яка свідчила про важливість.

«Школа потребує тюльпанів», — коротко й лаконічно повідомляв лист. Це не було простим запитом; це була заповітна місія для покращення краси території Гоґвортса. МакГонеґал усвідомила, що для успішного завершення проекту знадобиться учень. А хто, як не Гаррі Поттер, юний чакун, що завжди вмів дивувати своїм підходом до задач?

Одного ранку, коли перші промені сонця тільки починали проникати в замкові стіни, Гаррі отримав запрошення до кабінету професора. Він був завжди готовий до нових пригод, і цього разу не став виключенням. Мінерва, з непідробною серйозністю на обличчі, пояснила йому, що потрібно терміново замовити тюльпани оптом для озеленення, і запропонувала йому взяти участь у цій важливій справі.

— Це не просто квіти, Гаррі, — промовила вона, — це можливість зробити наш замок ще більш прекрасним. Ти згоден?

Гаррі відчув, як у нього з’являється тінь сумніву. Йому не сподобалося, що завдання здавалося занадто пересічним, чимось таким, що могли вирішити й магли у своєму повсякденному житті. Чи справді це було те, чим варто займатися чакуну? Але з іншого боку, думка про те, що він міг би виконати це завдання і потім пропустити кілька нецікавих лекцій, наснажувала його. Гаррі уявив, як проводить час у гуртожитку, відсипаючись у ліжку з Роном, обговорюючи їхні останні пригоди і смакуючи сніданок, який пропустили.

Врешті-решт, він знову кивнув, хоч і з легким ваганням. Здається, навіть прості справи можуть призвести до чогось неймовірного, якщо лише вкласти в них трохи магії.

Поттер приготував свою чарівну сумку, в яку складав усе необхідне для подорожі. Він узяв із собою магічний записник, олівці з пером та флягу з еліксиром, що надає сили. Сьогодні йому потрібно було відвідати таємничий ринок «Зелена Лавка», який славився своєю різноманітністю квітів та рослин.

Коли Гаррі прибув на ринок, він відразу відчув атмосферу магії. Яскраві кольори тюльпанів, що світяться в сонячному промінні, привернули його увагу. Але найбільше його зацікавила одна лавка, де стояв старий чаклун на ім’я Абефорт Дамблдор, брат Албуса. Гаррі досі часами сумував за Албусом, тож відчув, що у лавці Аберфорта знайде саме те, що йому потрібно.

— Здоров, Гаррі! Давно тебе не бачив? — усміхнувся Абефорт.

— Мені потрібні тюльпани для проекту в Гогвортсі, — відповів Гаррі.

Абефорт задумався і потім відповів: — Я маю особливі тюльпани, які можуть допомогти твоєму саду стати унікальним. Вони не лише красиві, але й можуть взаємодіяти з магією. Однак, я маю одну умову.

— Яка ж це умова? — зацікавлено підняв брови Гаррі.

— Ти повинен знайти три рідкісні інгредієнти, щоб я міг приготувати особливий еліксир для твоїх тюльпанів, — пояснив Абефорт. — Перший інгредієнт — пелюстки білосніжної троянди, другий — крапля роси з магічного лісу, а третій — сяйво з сонця, яке можна отримати лише під час заходу.

Гаррі відчував себе готовим до пригоди. Він зібрав своїх друзів — Рона та Герміону — і вони разом вирушили на пошуки інгредієнтів. Спочатку трійка відправилася в ліс, де росли чарівні троянди. Перемогли кілька пасток, і Рон зумів дістати потрібні пелюстки, хоча й отримав кілька подряпин.

Далі гріффіндоровці вирушили до джерела роси. Ліс знову чекав на них з безліччю випробувань. Герміона за допомогою заклинань знайшла місце, де росла особлива трава, що збирала росу, і з легкістю дістала кілька крапель.

Нарешті, коли настав час заходу, друзі зібралися на пагорбі, щоб зловити сяйво сонця. Вони дочекалися, поки останні промені світла зникнуть за горизонтом. Гаррі, зосередившись, використав заклинання, яке допомогло зібрати сяйво в маленьку баночку.

Зібравши всі три інгредієнти, Гаррі, Рон і Герміона повернулися до Абефорта. Він радісно усміхнувся, побачивши їхні знахідки.

— Чудово! Тепер я можу приготувати еліксир, — сказав Абефорт. — Дайте мені кілька хвилин.

Старий чаклун за допомогою магії змішав інгредієнти, і в повітрі спалахнуло яскраве світло. Коли все втихомирилося, перед Гаррі з’явилися магічні тюльпани, що виблискували всіма кольорами веселки.

— Тепер ці тюльпани не лише красиві, але й наділені магічною силою! — сказав Абефорт. — Вони принесуть удачу та радість тим, хто їх вирощуватиме.

Гаррі був в захваті. Це не були якісь звичайні магловські тюльпани; перед ним стояли дивовижні тюльпани.

Він видихнув з полегшенням, усвідомивши, що прийняв правильне рішення. Погодившись знайти тюльпани для Мінерви та всього Хогвартсу, він відчув новий поштовх енергії, немов у ньому прокинулася справжня магія.

Після сьогоднішньої пригоди Гаррі навіть зацікавився рослинництвом. Ідея відкрити курси для однокласників по створенню магічних тюльпанів почала обростати в його думках. Адже наближалося 14 лютого, і багато хто, як завжди, ламав собі голову над тим, чим здивувати своїх дівчат. Це була ідеальна можливість! Гаррі усміхнувся, згадуючи про братів-близнюків Рона, які завжди мали креативні ідеї та незвичайні винаходи. Він уявив, як вони разом з товаришами збираються в теплиці поекспериментувати з різними заклинаннями.

Старий чаклун Абефорт побачив ентузіазм Гаррі. Він продовжував:

— Тепер ці тюльпани не лише красиві, але й наділені магічною силою! Вони принесуть удачу та радість тим, хто їх вирощуватиме. Вірю, що з ними твої однокласники зможуть створити щось особливе.

Гаррі кивнув, його серце переповнювало натхнення. Ця нова пригода обіцяла бути ще більш захоплюючою, ніж він міг уявити. Допомагати друзям завджи було його метою.

— Я вже бачу, як це буде виглядати! — вигукнув він, уявляючи, як його друзі намагаються виростити ці чудові квіти, сміючись і намагаючись не накоїти лиха. — Всі захопляться цим!