Природну газовану воду використовували у лікувальних цілях ще з прадавніх часів. Сам Гіппократ написав на цю тему цілу главу, в якій наказував не тільки пити таку воду, але й купатися в ній. Перші спроби продавати природну газовану воду, розливши її по пляшках, були зроблені ще на початку XVIII ст., але не мали успіху, бо вода коштувала занадто дорого та швидко видихалася.
Звичайно ж, почалися спроби створити газовану воду штучно. У 1770 році шведом Торбеном Бергманом був створений перший апарат із насичення води вуглекислим газом (сатуратор), а вже у 1783 році німецький ювелір, він же вчений-аматор з невідомим нікому на той момент прізвищем, Якоб Швепп розробив власний промисловий метод виробництва газованої води та відкрив свій перший завод. Згодом, задля здешевлення виробництва, газувати воду стали звичайною харчовою содою, а у 1798 в рекламі газованої води вперше було використано саме слово «Содова».
Новинка загально поширилася у Англії та її колоніях – содову використовували для розбавлення міцних алкогольних напоїв. Таке визнання нового напою дозволило Швеппові заснувати свою компанію. У різних країнах газована вода споживалася по-різному. Десь було прийнято продавати її розлитою по пляшках, десь газували за допомогою сифонів. У США «содо» (soda) досі називають будь-яку солодку газовану воду.
Важко уявити сучасне життя без бутильованої води – ми п’ємо її на роботі, на відпочинку, під час занять спортом.
Підтримайте свої улюблені торгові марка води у номінаціях конкурсу: вода мінеральна, вода питна, а також порекомендуйте найкращого доставника питної води.
|