Престиж нації залежить не лише від економічних показників, а й від зміцнення авторитету країни на міжнародній арені завдяки успіхам її спортсменів та спортивних команд. Це своєрідний маркер впізнаваності українців у світі: яскравими доказами цього є Лілія Подкопаєва, Олександр Усик, Андрій Шевченко, Валерій Лобановський, брати Клички, Василь Ломаченко, Яна Клочкова та інші спортсмени.

Більшість тих, хто сьогодні вписав своє ім’я в історію, починали свій шлях з масового спорту: на дворових майданчиках, у шкільних спортивних залах, на стадіонах біля дому.

За статистикою, до занять спортом в Україні залучено лише 13,5% населення, тоді як, приміром, у скандинавських країнах — 85%, а в сусідній Польщі — 36% (за даними соціального опитування).

Утвердження здорового способу життя та залучення населення до занять спортом, організація змістовного дозвілля та залучення молоді до фізкультурно-спортивного руху є одним з важливих напрямів державної політики та спортивних організацій. Приміром, у США культ здорового способу життя пов’язаний з наявністю великої кількості об’єктів спортивної інфраструктури — від громадських майданчиків для баскетболу до сучасних спорткомплексів. Шлях до професійного спорту тут починається в школах, на високому рівні підтримується в коледжах і університетах. Практично кожен навчальний заклад має сучасний спортивний комплекс, якісні поля, корти. Доступ широкого загалу до спорту стимулює спортивну активність населення.

Саме такий підхід необхідно застосовувати і в Україні. Останнім часом ведеться багато розмов про застарілість і відсталість спортивної бази. Більшість спортивних майданчиків не відповідає реаліям сучасності і потребує кардинальних змін, реконструкції або ж повної заміни. Невдачі наших спортсменів, які докладають максимум зусиль для здобуття перемоги, часто є наслідком малорозвиненої спортивної інфраструктури.

Заняття спортом починається з масового, і він повинен бути доступним. І незалежно від статків сім’ї, діти і дорослі повинні мати можливість займатися будь-якими видами спорту в кожному місті, райцентрі, селищі. Саме такі майданчики є стартовими платформами, де виявляється спортивний потенціал дитини, формується любов до спорту, закладаються цінності, від розвитку яких залежать подальші перемоги у спорті. Наразі спадок минулих поколінь – збудовані ще за радянських часів майданчики — не придатні для тренувань.

Перший крок до комплексних змін, яких гостро потребує спорт, розпочався із заміни покриття футбольних полів і спортивних майданчиків. Україна одразу взяла високу планку, прагнучи до впровадження найкращого світового досвіду. Зокрема, завод «ФФУ Продакшн» використовує для виготовлення покриття технологію відомої німецької компанії Polytan, яка з 1969 року є одним зі світових лідерів з виробництва штучних спортивних покриттів та рекомендована FIFA, FIH та IRB,.

Штучне покриття, виготовлене на сучасному обладнанні провідних європейських компаній CAMPEN Machinery A/S (Данія) та Tufting Machinery Services (Великобританія), забезпечує збереження поверхні на десятки років, а затверджена екологічність гарантує абсолютну безпечність для здоров’я. Тренування на такому полі дають можливість формувати навики правильної гри, адже нога дитини не деформується, як під час бігу по піску чи нерівній земляній поверхні. Це дає змогу запобігти травматизму під час занять, адже немає природних нерівностей. На такому майданчику зможуть тренуватися і аматори, і вихованці спортивних клубів.

Ця ініціатива є не разовою, а системною підтримкою спорту, яка передбачає забезпечення якісним покриттям сотень спортивних майданчиків. Вона має входити в комплексну стратегію реформування спортивної інфраструктури відповідно до викликів часу та норм Олімпійської хартії, рішень Генеральної Асамблеї ООН та потреб спортсменів. Наразі закладається фундамент системних змін, успіх впровадження яких залежить від злагодженості роботи місцевих громад, держави та спортивних організацій.