Про КЕФІР ОМЕГА-3 і інші / ЗБАГАЧЕННЯ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІВ поліненасиченими жирними кислотами/

Пятница, 6 марта 2020 г.

ТЕХНОЛОГИИ Актуальність проблеми збагачення молочних продуктів життєво необхідними компонентами, серед яких важливу роль відіграють поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК), полягає в наступному. Численними дослідженнями доказано, що продукти харчу# вання природного походження мають не тільки харчову, але і регуляторну функцію. При індивідуальному підборі їжі в рамках раціонального і здорового харчування можливо максимально задовольнити потребу людей різних вікових груп у енергетич# них, пластичних і регуляторних компонентах. При цьому біоло# гічно–активні речовини і компоненти, що містяться в цих про# дуктах харчування, при систематичному споживанні здатні під# тримувати і регулювати конкретні фізіологічні функції організ# му, біохімічні і поведінкові реакції, що може сприяти збережен# ню здоров’я людини і формувати стійкість до захворювань. Проведеними науковими експертно–клінічними дослі# дженнями, встановлено, що виникнення серцево–судинних захворювань, які вважаються одною із найпоширеніших причин передчасного старіння і смертності в розвинутих державах, важливу роль відіграє співвідношення речовин в харчовому раціоні, а саме надмірне споживання насичених жирів і недостаток ПНЖК сприяє підвищенню в крові вмісту атерогенних ліпопротеїдів і розвитку атеросклерозу (М.А. Самсонов, В. Б. Покровський та ін., 1995 р.). Аналізуючи досвід «державної турботи» про повноцінний розвиток, здоровий духовний і фізичний стан нації в радянсь# кі часи, яка полягала в планомірному контролі і забезпеченні підростаючого покоління цілим рядом профілактичних засо# бів, можна зробити висновок: «Найпоширеніший засіб про# філактики призначався у вигляді відомого всім риб’ячого жиру.» Важко знайти обгрунтування тому, чому практика цілеспрямованої вітамінізації дітей не має сьогодні такого яскравого прояву. Чому не дотримується концепція про те, що дитяче харчування обов’язково повинне бути збагачене вітамінами і вітаміноподібними речовинами, життєво необхід# ними для правильного, в першу чергу розумового розвитку дітей. Одним із напрямків вирішення цієї проблеми в світових масштабах, є виготовлення найбільш споживаних продуктів із застосуванням, а особливо в дитячому харчуванні – поліне# насичених жирних кислот, названих вітаміном F. Саме ці речовини є однією із найбільш функціональних складових риб’ячого жиру. Сучасні технології дозволяють отримати їх таким чином, щоб усунути небажані присмаки. Через остан# ні, згадка про сам факт застосування риб’ячого жиру в мину# лому столітті, межує з думкою про нього, як про примусовий профілактичний засіб для дітей. І зовсім інша річ, коли віта# мінні пігулки, або харчові продукти, збагачені вітамінами не тільки винятково корисні, але й смачні. Найбільш вживаними в повсякденному харчуванні, а осо# бливо в дієтичному і в дитячому – є молочні продукти. Саме тому і напрямок збагачення вітамінами, ПНЖК і іншими при# родними біологічно–активними компонентами, найбільш поширений якраз в молочній галузі всіх розвинутих країн. Напрямок функціонального харчування – «багатовекторний» Позитивний вплив збагачувальних добавок визначає попу# лярність того чи іншого продукту. Завдяки використанню добавок з певними функціональними властивостями і є можливість виготовити продукт певної направленості. Збага# чення може бути на рівні мінімальних доз, які характерні для повноцінних продуктів, склад яких відповідає нормальному вмісту, характерному для натуральних. Такі збагачені продук# ти можуть бути одночасно віднесеними як до продуктів для масового споживання і функціональних продуктів, так і до діє# тичних, в тому числі лікувальних і лікувально–профілактичних. Важливо підкреслити наступне – невизначеність в політи# ці і термінах щодо оздоровчого харчування триває. Прийнят# тя Верховною Радою України 6 вересня цього року Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» не покращує ситуацію з багатьма визначеннями і напрямками в розвитку харчової промисловості, як галузі. Невизначено чіт# кого основного вектору, спрямованого на оздоровлення нації. Замість термінів і визначень, які з цього питання були в попередньому Законі внесено нові, серед яких вже з’явився термін «функціональні продукти», але він, на жаль не відоб# ражає тих ключових моментів, які повинні характеризувати цю групу продуктів. Замість того, щоб вказати, що це про# дукт, який містить біологічно–активні речовини природного походження (останні знаходяться практично у всіх продуктах харчування), вказано – лікарські засоби. Запропонована редакція терміну, дослівно в зміненому Законі була такою: «функціональний харчовий продукт – харчовий продукт, який містить, як компонент, лікарські засоби та/або пропону# ється для профілактики, або пом’якшення перебігу хвороби людини». Тлумачення це не однозначне. За вказаним визна# ченням не зрозуміло, чи можемо ми віднести кефір до функ# ціональних продуктів на підставі того, що він традиційно використовується в дієтотерапії як дієтичний продукт і тому додаткових клінічних досліджень не потребує! Якщо при цьому замість обов’язкового додавання до нього лікарсько# го засобу, достатньо, щоб діяли слова «або пропонується для профілактики» – то можемо. Але дві частини речення, між якими стоїть перше «або», аж ніяк не рівнозначні. Якщо звернутися до історії, то поняття «функціональне харчування» було вперше запропоноване японськими авто# рами в 1989 р. За цим визначенням передбачалось віднесен# ня до функціональних – харчових продуктів природного похо# дження, систематичне споживання яких, на ряду із звичайним нутрітивним ефектом, спричиняє регулюючу дію на весь орга# нізм, або позитивно впливає на одну чи декілька функцій організму, сприяє покращенню стану здоров’я людини і зни# жує ризик виникнення захворювань. За таким визначенням – кефір – функціональний продукт і дію його додатковими клініч# ними дослідженнями доводити не має потреби. Основна ідея здорового – оптимального харчування за визначенням ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЗБАГАЧЕННЯ МОЛОЧНИХ ПРОДУКТІІВ поліненасиченими жирними кислотами Г.П. Дмитровська, к.т.н., науковий керівник розробок, лауреат Державної премії України в галузі науки і техні ки, провідний науковий співробітник НДІХТ НДЧ НУХТ тел.: (044) 546–43–48, моб.тел.: (050) 355–39–22 e–mail: 5464348@i.ua 40 МОЛОКОпереробка №2 | 2005 http://www.moloko.net.ua ТЕХНОЛОГИИ японських колег, полягала в систематичному споживанні натуральних, додатково збагачених чи не збагачених природ# ними компонентами, продуктів, які не містили б штучних та інших добавок, вміст яких регламентується допустимими дозами. Тому, згідно з їх філософією здорового способу життя, що включає і здорове харчування, не може харчовий продукт, збагачений визнаними цілющими натуральними біо# логічно–активними компонентами чи добавками, наприклад, пробіотиками, чи пребіотиками, називатися функціональним, якщо в своєму складі він містить, наприклад, штучний цукро# замінник чи штучний консервант. Про причетність до функціо# нального харчування лікарських засобів взагалі не йдеться. Виходячи з аналізу зарубіжної літератури (K. Bzoek, 1999; A. Woolen, 1990), на відміну від наведеної інформації японських авторів, можна зробити висновок, що першочергова вимога до функціонального продукту, як продукту природного похо# дження, теж не розглядається. І про використання в техноло# гіях харчових добавок, що мають регламентоване дозування, мова теж не йдеться. Разом з тим наголошується, що функціо# нальним продуктом може вважатися харчовий продукт, який в своєму складі містить корисні мікроорганізми, характерні для мікробіоценозу людини в різні періоди її життя, зокрема лакто# бактерії і біфідобактерії, а також природні компоненти: олігоса# хариди, харчові волокна, амінокислоти, холіни, органічні кислоти, антиоксиданти, вітаміни, мінерали, окремі полінена# сичені жирні кислоти і т. ін., які справляють позитивну дію на організм людини. Як і японським авторам, кожному нашому споживачеві хотілося б мати впевненість, що при означеній назві «функціональний» – продукт буде містити лише складові природного походження, і не міститиме штучних компонентів, які прямо чи опосередковано можуть мати побічну дію. Ми вже маємо досвід негативного впливу «Закону Украї# ни про молоко та молочні продукти» на вітчизняне виробниц# тво молочних продуктів, а вказаний нещодавно прийнятий Закон ще більше ускладнює ситуацію, що склалася. Адже він зовсім не схожий на Зміни, а фактично є новим Законом. Світова практика виробництва і реалізації харчових про# дуктів, а особливо молочних, в тому числі тих, що реалізу# ються в Україні показує, що основна направленість їх – спря# мована на масового споживача. Спірність питання, щодо вказування в етикетному написі про лікувальну спрямова# ність окремих продуктів харчування – існує. Про це підтверджує діюча нормативна база, за якою імпортні, наприклад, кисломолочні напої, виготовляються і реалізуються, в тому числі в Україні, але не мають за ними належного їм статусу. Мар# кування імпортної продукції свід# чить, що ні один із кисломолочних напоїв чи сиркових продуктів, які широко рекламуються на нашому телебаченні і в інших засобах масо# вої інформації, не є офіційно заре# єстрованими ні як спеціальні, в тому числі як лікувальні, чи ліку# вально–профілактичні продукти, ні навіть, як продукти для дитячого харчування. Більшість з них прой# шли клінічні дослідження, в тому числі в Україні, і на основі отрима# них результатів, про їх корисні для здоров’я властивості, проводиться реклама. Разом з цим, на етикетних написах подається лише інформа# ція про проведення клінічних дослі# джень, які підтвердили ефектив# ність вживання цих продуктів, здебіль# шого, на загальний стан організму. В деяких випадках вказано з посиланням на те, що продукт допомагає роботі кишечнику і сприяє природному очи# щенню організму, а далі на словах: «наукові дослідження підтвердили ефективність (за ними вказано торгову назву продукту) вже після двох тижнів щоденного вживання.» – інформація закінчується. Можливо, спираючись на світовий досвід, нам теж доцільно зро# бити простішою систему реєстрації ана# логічних продуктів з функціональними властивостями і спеціальна реєстрація не потрібна зокрема для кисломолочних продуктів. Специфічність кисломолочної продукції полягає в тому, що вона вся без винятку, як мінімум є профілактич# ною, оскільки теорію І. І. Мечникова ніхто до цього часу не заперечив. І приз# начення такої продукції, на мою думку, враховуючи екологічний стан довкілля, необхідно визначити, як загальний напрямок – для масового профілактичного хар чування, що має історичні корні і не потребує додаткових доказів і досліджень. Здавалося б, що це зрозуміло всім і проти цього ніхто не заперечує. Але для того, щоб це стало офіційною нормою, визначення «масового профілактичного харчування кисломолочною продукцією» має бути внесене у відповідні підзаконні акти. Разом з тим, до такого напрямку можуть бути віднесені не тільки кисломолочні, а також і інші молочні продукти, збагачені життєво необхідними компонен# тами. Невизначеності багато, але на сьогодні ясно одне, що інтереси вітчизняного виробника, не враховано в жодному із згаданих Законів. Галузь повинна розвиватися і її фахівці повинні володіти інформацією про основні принципи збага# чення та найновіші методи вдосконалення харчової цінності продукції, для впровадження її у виробництво, аналогічно кращим імпортним прототипам, якщо такі існують. Для того, щоб більш зрозумілим був для нас вибір світових переробників молока щодо виготовлення збагачених молоч# них продуктів сумішами на основі омега–3 і омега–6–жирних кислот та їх комплексами з вітаміном Е, лецитином та іншими інгредієнтами, спершу розглянемо позитивні властивості ПНЖК і їх роль в харчуванні людей різних вікових груп. ПНЖК– незамінні (ессенціальні) жирні кислоти Відомо, що жири, як енергетичний компонент харчування, мають значний вплив на здоров’я людини. На ряду з кількі# стю жирів і жирових компонентів, що отримує з їжею орга# нізм, не менш важливим для нього є якісний їх склад. Осо# бливо необхідними для повноцінного існування людини є жирні кислоти, які не синтезуються організмом і мають назву незамінних (НЖК), або ессенціальних жирних кислот (ЕЖК). Останні надходять до організму тільки з продуктами харчу вання. Їх дефіцит викликає характерні фізичні розлади. В переліку ЕЖК розрізнюють 6 поліненасичених жирних кислот: лінолеву, гама– та альфа– ліноленову, арахідонову, ейкозапентаєнову і докозагексаєнову. ЕЖК впливають на всі функції організму, вони займають більшу частину в скла# ді захисної оболонки, або мембрани, що оточує кожну кліти# ну, і впливають на її проникність. Значна кількість незамінних жирних кислот знаходиться в клітинах мозку і сітчатці ока. Поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК, PUFAs, НЖК, ЕЖК) за хімічною будовою представляють собою СН–ланцюги , що складаються з 18, 20 або 22 атомів вуглецю з двома, трьома і більше (2–6) подвійними зв’язками цис–конфігурації. Оскільки http://www.moloko.net.ua №2 | 2005 МОЛОКОпереробка 41 ТЕХНОЛОГИИ вони не синтезуються в організмі, то вони можуть тільки вступати в реакції подовжен# ня СН–ланцюга і утворювати додаткові подвійні зв’язки. Розрізняють дві групи ПНЖК з різними біологічними функціями. Кислоти, в яких перший подвійний зв’язок знаходиться у третього атому вуглецю, названі (n–3), або омега–3–жирні кислоти і відповідно кислоти, в яких він знаходиться у шостого атому, названі (n–6), або оме# га–6–жирні кислоти, якщо рахувати від кінця метильної групи, або від омега – положення. Звідси і походить коротка назва цих незамінних жирних кислот, які є поліненасиченими, – омега–3 і омега–6. Найвідомішою із омега–6 жирних кислот є лінолева кислота, яка міститься в цілому ряді рослинних жирів, що отри# мують з рослин кукурудзи, соняшнику, сої, рапсу, льону, а також в насінні еноте# ри, огірочнику і т. ін. Найвідоміша із омега–3 жирних кислот альфа–лінолено# ва кислота у високих концентраціях знаходиться тільки в соє# вій і у льняній оліях. Омега–3 жирні кислоти довголанцюгові (ейкозапентаєнова, докозагексаєнова) в рослинних оліях не зустрічаються. Їх знаходять лише в жирі морських риб (лосо# севих, макрелі, сьомги, сардини, тунця та ін.). Тобто риб’ячий жир можна вважати найважливішим джерелом омега–3 жир# них кислот. «Компоненти для розуму» Механізм дії та виняткова роль ПНЖК в оздоровчому харчуванні Організм потребує як омега–3, так і омега–6 жирні кисло# ти в якості джерела енергії, для утворення структурних ліпі# дів, що виконують важливі функції в мембранах, а також в якості джерела для синтезу ейкозаноїдів, гормонів, що здій# снюють регуляторну функцію в тканинах. До цієї групи гор# монів належать простагландіни, тромбоксани і лейкотрієни. Кожен із них потрібен для організму людини в певний час і в певних кількостях, оскільки ці компоненти регулюють такі важливі функції і стан організму, як болеві синдроми, пам’ять, здатність до навчання, зір, артеріальний тиск, тем# пературу, агрегацію тромбоцитів, скорочення окремих м’я# зів, алергічні реакції, серцеву діяльність, функції шлунко# во–кишкового тракту, нирок та водно–солевого балансу, і так названі у побуті – процеси «запалення» і т.д. Докозагексаєнова кислота, як компонент клітинних мем# бран, відіграє важливу роль в сітчатці ока і в мозку, особливо у новонароджених і грудних дітей. У ЕЖК багато інших різних важливих функцій. Вони використовуються для утворення жирів, які покривають і захищають внутрішні органи. Омега–3 і омега–6 не можуть ні перетворюватися одна в одну, ні взаєм# но замінювати одна одну. Разом з тим, вони конкурують в яко# сті будівельних блоків клітинних мембран за одну і ту ж фер# ментну систему, витісняючи одна одну. Тому, при достатньому рівні споживання омега–3 жирних кислот можна понизити надходження в організм омега–6 жирних кислот і навпаки. Таким чином, на основі вищевказаного можна зробити наступний висновок: «Повноцінне життя людини неможливе без надходження до організму незамінних (ессенціальних) жирних кислот з продуктами харчування, оскільки ці ПНЖК не синтезуються організмом, а їх дефіцит спричиняє важкі розлади практично всього організму. ПНЖК потрібні для нормального розвитку і функціонування мозку, вони сприя# ють трансмісії нервових імпульсів, позитивно впливають на всі життєво важливі системи організму, при кандидозі, екзе# мі, псоріазі, покращують структуру волосся і шкіри, сприя# ють профілактиці артриту, атеросклерозу, знижують рівень холестерину і тригліцеридів, нормалізують кров’яний тиск, зменшують риск тромбоутворення та інше. Дисбаланс між надходженням до організму омега–6 і омега–3 може суттєво впливати на здоров’я людини. Тому при використанні обох цих кислот потрібно дотримуватись певних співвідношень, які здебільшого мають знаходитися в межах (5–10) : 1. Рівень споживання омега–3 жирних кислот з усіма видами продуктів раціонально доводити від 0,1 г до (0,3–0,4) г, а омега–6 до (8–10) г на добу. Збагачення цими компонентами харчових продуктів, які не містять, або містять ПНЖК в мізерних кількостях, доцільно збагачувати до тера# певтичної дози 25 %, для отримання продуктів спеціального призначення, і менше вказаної дози – для збагачених про# дуктів масового споживання і функціонального харчування. Саме збагачення продуктів омега–3 жирними кислотами може сприяти раціональному і оптимальному щоденному харчуванню. Спеціальний процес мікрокапсулювання впер# ше дозволив отримати сипучий порошок з високим вмістом ПНЖК, який не тільки стійкий до окислення, але і зовсім не має запаху і смаку і тому може вводитися в склад різних видів харчових продуктів. При споживанні від 1 до 6 грамів риб’ячо# го жиру на добу, побічних ефектів практично не буває. Пере# дозування його, тобто більше аніж 20 г на добу, може визва# ти не бажані наслідки. Тому добавки, що містять омега–3 і омега–6 жирні кислоти, повинні використовуватися строго за рекомендованими нормами, в залежності від їх виду. Техно# логія їх застосування теж має свої особливості. Слід зауважи# ти, що названі ПНЖК можуть бути виготовленими в комплек# сі з антиоксидантом – вітаміном Е, який забезпечує високо# чутливі жирні кислоти від атмосферного повітря. Надзвичай# но важливим є те, що природний антиоксидант альфа–токо# ферол активізує систему антиоксидантного захисту мембран клітини. Тому в практиці лікувально–профілактичного харчу# вання особливу увагу необхідно приділяти оптимальному співвідношенню вітаміну Е і ПНЖК як (1:500)–(1:1000) (В. І. Цапріян, 1999 р.). Застосовувати ПНЖК необхідно поєднува# ти з вітаміном Е, або препаратами що його містять. Всі основні види молочної продукції, що розроблено Націо# нальним університетом харчових технологій разом із Націо# нальним медичним університетом ім. О. О. Богомольця та фір# мами «Українське дитяче харчування» і «Лія» при сприянні фірми «Г. К. ХАН і Ко. Київ» передбачають варіанти вигото# влення вітамінізованих кефірів, йогуртів, сиркових виробів, пастоподібних сирів, молока і кисломолочних напоїв, як із застосуванням стабілізаційних систем, так і без них, але з варіантами додаткового збагачення як вітамінами, мінерала# ми, так і поліненасиченими жирними кислотами. Вже другий рік на прилавках магазинів, як в Україні, так і в ближньому зарубіжжі, для споживачів пропонується кефір збагачений поліненасиченими кислотами під символічною назвою «Омега ПЛЮС» ТМ «ФАННІ». Кефір, збагачений ПНЖК, має аналог, що виготовляється під назвою «Енерголайт» в Росії. В інфор# мації для його споживачів вказано, що основна цінність цього цілющого кефіру в тому, що він містить, як джерело енергії ПНЖК, які знижують риск виникнення сердечно–судинних захворювань, атеросклерозу. Розроблений нами кефір, окрім збагачення поліненасиченими жирними кислотами, збагаче# ний жиророзчинним вітамінним комплексом АДЕ. В основу розробки та впровадження нових перспективних технологій молочних продуктів масового і оздоровчого – функ# ціонального призначення, на мою думку, може бути покладено 10 наступних основних принципів збагачення: 1. Для організації виробництва збагачених молочних про# дуктів, виробником конкретизується певний напрямок зба# гачення і визначається призначення продукції, згідно з вимогами законодавчої бази до термінології. Обгрунтову# 42 МОЛОКОпереробка №2 | 2005 http://www.moloko.net.ua ється актуальність напрямку таким чином, як наведено на початку статті. Створюється ідея–легенда, яка відповідає на питання, чому саме вибрано певний напрямок збагачення. Визначається соціальна і розраховується економічна доцільність запланованого до впровадження проекту. 2. Згідно з вибраним асортиментом проводяться розрахунки хімічного складу та харчової і енергетичної цінності продукту, виходячи від необхідної дози збагачення конкретними збагачу# вачами, яка складає певний процент від національної добової норми споживання. Вітамінні суміші та інші збагачувальні ком# плекси, з відповідним вмістом окремих компонентів, згідно з діючими українськими нормами, поставляються нашими парт# нерами під виробничу програму конкретного підприємства, згі# дно встановленого графіку, з постійним супроводом і кон# трольно–консультативною допомогою фахівця з цих питань. 3. На основі визначеного (бажаного) асортименту підбира# ється існуюча нормативна база, діюча нормативна докумен# тація з вибраного напрямку виробництва збагачених про# дуктів. На всі види збагачених продуктів нормативна доку# ментація, розроблена за участю НУХТ, може бути передана підприємствам молочної галузі без обмеження, разом із консультативним та технологічним супроводом. 4. Проводиться тестування виробництва на можливість вико# ристання діючого обладнання і процесів для впровадження нових збагачених видів молочних продуктів. В разі необхід# ності і наявної можливості, технічна база переоснащується. 5. Згідно з наявним обладнанням і устаткуванням, уточню# ються технологічні параметри стосовно конкретного вироб# ництва і забезпечення вихідних параметрів та кінцевих показників готових продуктів. 6. Виготовляються експериментальні партії продуктів, для сані# тарно–гігієнічної оцінки і встановлення технологічних допусків при використанні конкретних збагачувальних добавок. 7. Основна вимога до проведення технологічного процесу обробки збагачених продуктів така: молочна основа повин# на мати гарантовані показники якості та безпечності, для її температурної обробки повинна застосовуватися стерилі# зація, або високотемпературна пастеризація, в тому числі, при необхідності, подвійна. 8. Норма збагачування обгрунтовується і встановлюється при отримуванні Висновку державної санітарно–епідеміоло# гічної експертизи МОЗ України на готову продукцію. 9. Разом із впровадженням технології на виробництві впро# ваджується певна, розроблена за рекомендаціями фір# ми–виробника та постачальника, система спеціального кон# тролю за збагаченням і зберіганням виробничого запасу збагачувальних компонентів. 10. Основний і обов’язковий принцип, котрий повинен бути витриманим при впровадженні збагачених молочних про# дуктів, особливо вітамінами, чи вітаміноподібними речовина# ми, якими є ПНЖК, – це дотримування норм внесення і унеможливлення передозування цих компонентів. Проблема збагачення харчових продуктів, в тому числі молочних, є не тільки соціально необхідною, але й відпові# дальною. Тому вибираючи для свого підприємства цей напрямок, необхідно володіти всіма тонкощами таких техно# логій і їх реалізації для виготовлення збагачених продуктів останнього покоління. При цьому будуть вони віднесені до продуктів масового споживання, чи до функціональних , чи то тих і інших, ми дізнаємось після того, як згаданий в тексті Закон, стосовно безпечності і якості, буде опублікований в установленому порядку і набере чинності. http://www.moloko.net.ua №2 | 2005 МОЛОКОпереробка 43 ЮБИЛЕИ ДМИТРОВСЬКА ГАЛИНА ПЕТРІІВНА Народилась 11 жовтня 1955 р. Кандидат технічних наук, лауреат Дер жавної премії України в галузі науки і техніки, провідний науковий співробіт ник НДІХТ НДЧ Національного універ ситету харчових технологій. Галина Петрівна Дмитровська пра# цює в Національному університеті хар# чових технологій з 1989 р. В молочній галузі з 1970 р. В 1974 р. закінчила Білоцерківський технікум м’ясної та молочної промисло# вості., у 1979 р. – Київський Технологіч# ний Інститут Харчової Промисловості із спеціальності «Технологія молока та молочних продуктів», в 1982 р. – вищі державні курси підвищення кваліфіка# ції керівних інженерно–технічних та наукових співробітників з питань патен# тознавства та винахідництва (м. Мос# ква), у 1991 р. – аспірантуру УкрНДІ# м’ясомолпром, в 1996 р. захистила кандидатську дисертацію. Нагороджена бронзовою медаллю ВДНГ СРСР за заслуги в освоєнні тех# нології кефіру «Український». В 1997 році за Указом Президента України № 1346/97 Галині Петрівні при# своєно звання Лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл праць, розроблених у співпраці з авторським колективом: «Біологія молочнокислих бактерій, розробка наукових принципів, створення на їх основі препаратів і продуктів спрямова# ної дії для людини та тварин, організація промислового виробництва та впрова# дження в народне господарство». Галина Петрівна Дмитровська має досвід практичної роботи на молочних підприємствах. Науковий стаж – з 1984 р. В теперішній час поєднує нау# кову працю в НУХТ з різними напрям# ками консультативних науково–вироб# ничих послуг підприємствам молочної галузі, співпрацює з галузевими видавництвами. Автор більше 80 нау# кових праць, 3#х патентів України та 15 авторських свідоцтв на винаходи, які стали основою більше 30 розробок нормативних документів на виробниц# тво нових видів молочної продукції. З 2000 року Г.П. Дмитровська, про# відний науковий співробітник НУХТ, як науковий керівник розробок, прово# дить науково–дослідні і практичні робо# ти з питань молочної галузі. За розроб# ками і Технічними умовами, створеними за участю Галини Петрівни у творчій співдружності з науковими колектива# ми, працюють багато підприємств молочної галузі України, які випускають продукцію під такими відомими назва# ми, як «Злагода», «Любимчик», «Лак# тонія», «Вжик», «Викрутас», «КОМО», «На здоров’я», «Веселий молочник», «Слав’яночка», «Фанні», «Ласуня», «Мама», «Святошино», «Білі береги», «Добрим людям на здоров’я», «Гауда», «Елітний смак», «Кремез», «Фавор», «Щодня» та багато інших. 11 жовтня 2005 року Галина Петрівна відсвяткувала свій ювілей. Багато корисного в молочній галузі зроблено за пройдені роки. Деяким вистачило б на 2 життя, але вона як і раніше сповнена блискучої енергії, нових ідей та проектів. Працівники молочної галузі, автор ський колектив співробітників та редак ція галузевого журналу «МОЛОКОпе реробка» вітають Галину Петрівну з ювілеєм і бажають щастя, міцного здо ров’я, натхнення, енергії та подальших творчих успіхів у створенні нових ексклюзивних молочних продуктів!