В Україні, так як і у світі, є люди, які легкі на підйом, легко звільняються, але не завжди легко працевлаштовуються. Що ними керує? Бажання свободи? Жага до грошей? Розвиток? Чи нормальний колектив?
Ні, вони полюють на звабливі гарячі пропозиції: витрачають свій час на перегляд вакансій на сайтах роботи, а також в соціальних мережах, чекають на дзвінки друзів і, звісно, хед-хантерів, спостерігають за новими рекламними кампаніями на біллбордах. Будь-яка гарна новина – це умовний рефлекс до дії.
Кожна компанія має цілі, до яких команда йде разом. Це називається «наміри досягти ціль». Існує поняття як «контр-наміри» – коли людина протидіє досягненню цілі. Такий кадр легко визначається, а неправильний керунок коригується. Але ще має місце поняття «іно-наміри» – працівник з компанією стільки, скільки вигідно, поки по дорозі. Наприклад, навчання, близько додому, керівник гарний, висока зарплата та премії, медичне страхування, офісна кава та чай, служба розвезення працівників, кар’єрний ріст, слухняні підлеглі, відрядження закордон.
І як тільки наміри компанії і наміри працівника розходяться, він розриває стосунки з компанією та йде в іншу сторону, щоправда не зразу звільняється, але вже біля виходу стоїть твердо. Саме в такий час людиною керує зовнішній апетитний сигнал. Вона в цей час може відгукнутись як на гарну рекламу, так і на погану. Це не значить, що в компанію прийшли працювати через гарну рекламу. Просто хтось прийшов тому, що почув про компанію. І насправді ніхто не переманював персонал, просто він вже був готовий на виліт.
Працівник в «іно-намірах» не несе зримої шкоди компанії. Він навіть внесок робить. Але він завжди говорить про те, як добре або краще щось робиться в інших, та кидає свою, коли труднощі починаються, коли треба рятувати структуру. «Іно-аміри» також потрібно забирати, як і контр-наміри.
Коли в BogushTime відбувалась рекламна кампанія, прийшли люди, які хотіли до нас на роботу. Вони дивились за нашою працею, колективом, темпом роботи і казали: «Як гарно. Нам так подобається». Ці люди у мене залишились і успішно працюють на стабільний ріст компанії.
Але, я ж добре розумію, що вони можуть полетіти в будь-який момент до іншої зграї, якщо в них не буде власних цілей в рамках цілей компанії. Саме тому, стимулювати персонал потрібно не лише гарною рекламою і власним прикладом роботи, але й цілями, які повинні стати частиною цілей працівників.
Людмила Богуш
|