Чому важливо розширювати «медовий клин» і який потенціал у лісів та пасовищ | |
Автор: Publicity |
| За аналогією з поняттям «яровий клин» або «озимий клин», «медовий клин» – це площа орних земель на якій зростають медоноси. Як відомо, головними медоносами, що висаджуються на полях є соняшник, ріпак та гречка. Але медоносами також є такі культури як гірчиця, горох, люцерка, конюшина і деякі інші – загалом до 20 видів. На думку Валерія Курейка, співвласника Бджоло-Садиби «Знатний Мед», загальна площа «медового клину» зараз становить понад 8 млн. га щороку – в останні роки тільки посіви соняшнику становлять понад 6 млн. га. «З урахуванням того, що Україна займає високі місця в рейтингу провідних світових експортерів меду, державі, аграріям і бджолярам, а також професійним асоціаціям і громадським організаціям є сенс постійно стежити за площею «медового клину» та сприяти його розширенню. Наприклад, тієї ж гречки у нас сіють все менше і менше (60-75 тис гектарів за попередні п’ять років), і це при тому, що її продуктивність як медоноса дуже висока (до 100 кг меду з 1 га), а сам гречаний мед є унікальним за своїми властивостями», – зазначає Валерій Курейко. Експерт також відзначає, що раніше до медового клину можна було віднести посівне жито і пшеницю, оскільки на цих полях росли медоноси-бур’яни, перш за все – волошка. Але зараз поля обробляють гербіцидами, і волошка там відсутня, що призвело до зменшення загальної медоносної бази. Крім медового клину в Україні є великий потенціал у вигляді лісів, пасовищ, багаторічних насаджень, луків (в тому числі навколо водойм) і навіть міських парків. Там ростуть в основному дикорослі медоносні трави і дерева. На думку Валерія Курейка, сьогодні липа займає більше 25 тис гектарів, біла акація – більше 32 тис. га, а багаторічні насадження – понад 800 тис. гв (плодові сади і ягідники). Усі разом вони можуть дати до 700 тис. тон нектару або, з урахуванням випарювання вологи бджолами – до 175 тис. тон меду. «Це практично стільки ж меду, скільки потенційно можна отримати з медового клину – ось чому медоносна база лісів, пасовищ і багаторічних насаджень так важлива, а потенціал подальшого розвитку бджільництва в Україні дуже великий», – зазначає В. Курейко. «У всьому світі держави і суспільство почало приділяти увагу медоносній базі – медоноси і пилконоси там вже висівають навіть у містах – в парках, вздовж доріг, на дахах зупинок і висотних будівель. У нас поки про це ніхто особливо не замислюється», – вважає співвласник Бджоло-Садиби «Знатний Мед». Варто нагадати, що з України експортується 55-60 тис. тон меду, і 95% з них – соняшниковий . Експерти вважають, що в обсязі меду, який залишається в Україні (40-60 тис. тон у різні роки), до 50% займає той же соняшник, решта – мед з інших медоносів: різнотрав’я, липа, гречка, акація та ін. За додатковою інформацією та актуальними коментарями експертів, будь ласка, звертайтеся: Tel +38 (099) 417 52 48, e-mail – znatnymed@gmail.com , сайт – www.znatnymed.com |
Метки: | Tweet |
 Отправить на E-mail
 Версия для печати
|
