Можливо я помилялась,коли так довго ухилялась від того,що було зрозуміле й так...Усі моі друзі знали все наперед та часто казали:"..дівчинко,все в тебе вийде,лише роби те,що робиш та не дивись назад".А я дивилась,намагалась зрозуміти усе та дати усьому якесь своє логічне пояснення,але не завжди виходило...Я намагалась зректись мрії,своєї найзаповітнішої мрії стати співачкою,але заради чого?!.заради кохання,якого не існувало,заради людини,яка була байдужа до мене....Ні,я не хочу більш ніколи зрікатися мрій...
І ось ці останні тижні дали мені зрозуміти,що зараз я на вірному шляху.Мої виступи(20 та 23 березня)вселили надію та віру у моє серденько,дали шанс збудувати новий етап у житті.
Я стану відомою і зроблю те заради чого прийшла у цей дивний та неймовірночудовий світ...