Антимонопольний комітет України (АМКУ) підозрює 18 великих продуктових ритейлерів у змові, яка призвела до підвищення цін на харчові продукти в 2010-2011 роках у Києві. Справа розглядалася комітетом з травня минулого року (є копія розпорядження про початок розгляду справи). З-поміж великих мереж вказані «Сільпо» і «Фора» (обидві входять до Fozzy Group), «АТБ-маркет», Auchan, «Фуршет» і Metro C&C. Всього на частку 18 компаній припадає 80% роздрібного ринку Києва (дані на вересень 2011 року). Отримати коментарі в АМКУ 22 липня не вдалося, пише «КоммерсантЪ-Украина».

Комітет звинувачує ритейлерів в тому, що правила, встановлені ними для роботи з постачальниками, призвели до зростання цін на продукти. У повідомленні зазначається, що, згідно з даними Держстату, протягом 2010-2011 років індекс споживчих цін зріс лише на 13,5%. Тоді як у роздрібних мережах Києва зростання цін на основні харчові продукти становило 22-38%, а на деякі продукти на 50-70%.

У відомстві впевнені, що подорожчання було спровоковане тим, що ритейлери вимагали від постачальників оплати різних додаткових послуг (реклама, бонуси тощо), які становлять 5-10% вартості поставленого товару. Крім того, компанії вимагали від постачальників оплати товару з відстрочкою, яка могла досягати 120 днів. «Це фактично є безвідсотковим кредитуванням мереж за рахунок постачальників», – наголошується в документі.

Ритейлери спростовують звинувачення на свою адресу. «Наша торговельна мережа, як, думаю, і багато інших торговельних мереж, не підвищувала торгових націнок. Всі зміни цін, які відбувалися, були викликані змінами закупівельних цін у постачальників», – стверджує начальник відділу зі зв’язків з громадськістю корпорації АТБ (мережа «АТБ-маркет») Ганна Лічман.

Партнер юридичної фірми Integrites Олександр Алексєєнко, знайомий з позицією одного з ритейлерів, зазначених у документах АМКУ, каже, що претензії комітету вельми суперечливі. «В узгодженості дій можна підозрювати компанії з практично будь-якої галузі. Багато послуг у різних компаній коштують приблизно однаково, а отже, їх потенційно можна звинувачувати в змові», – зазначає він.

Офіційно постачальники спростовують існування подібних вимог від мереж. «Ніколи не стикалися з діями ритейлерів, про які говорить АМКУ. Наша компанія працює з топ-10 великими мережами і з кожною з них у нас абсолютно різні умови», – каже директор по роботі з ключовими клієнтами компанії Carlsberg Ukraine Валерій Числов.

Але менеджер одного з виробників харчових продуктів на правах анонімності підтвердив, що подібні вимоги таки існують на ринку. «За цими правилами багато мереж працюють і нині. Наприклад, в нашій компанії маркетингові відрахування становлять близько 2 млн грн на рік. З них 50% витрат – це наші прямі договори з мережами, ще 50% – це всілякі негласні бонуси за продаваний товар», – зазначає співрозмовник.

Довести узгодженість дій АМКУ буде складно, підкреслюють опитані юристи. «Складність кваліфікації полягає в необхідності довести узгоджений характер таких дій. До того ж відомству необхідно буде спростувати доводи компаній про наявність об’єктивних економічних причин для підняття цін», – зазначає партнер юридичної компанії Arzinger Лана Синичкіна. За її словами, найпевніше АМКУ обмежиться рекомендаціями та зобов’язаннями з боку компаній щодо здійснення певних дій задля усунення (недопущення в майбутньому) порушень.