Гості пішли, застілля закінчилося… Залишилася величезна купа різноманітних відходів, пустих банок, пляшок — і пакети для сміття ледь не тріщать по швах. У таку мить ці товари щоденного побуту можуть стати причиною великих неприємностей. Приміром, якщо пакет розривається у ваших руках та забруднює одяг. Або якщо він починає протікати, і на кухонній доріжці від того залишається неприємний слід з жахливим шлейфом запахів. Тоді лише розумієш, що й цю повсякденну річ варто обирати, придивляючись до маркувань, адже пакети бувають різної якості. Фахівці науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз “Тест” вирішили перевірити якості саме пакетів для сміття вітчизняного та іноземного виробництва.

Дослідники обрали 17 зразків, що розраховані на 30-35 літрів, але різного кольору. До слова, якщо продукт українських підприємців зазвичай чорний, то закордонні варіанти досить різнобарвні. Найбільше сірих, білих, блакитних, та трапляються навіть червоні та смугасті. Експерти стверджують, що, роздивившись виріб, можна визначити деякі його властивості і убезпечитися від прикрих несподіванок. Скажімо, нерівномірний колір, плями, вицвілі місця, наявність “бульбашок” всередині плівки можуть свідчити про її низьку міцність. Неоднакове забарвлення прозорих пакетів, запах горілого, яким від них тхне, — ознаки того, що для їх виготовлення використали вторинну сировину.

Основні вимоги споживачів до цього побутового товару: кульки для непотребу мають бути міцними, герметичними, об’ємними. Адже наші городяни здебільшого викидають в одне й те саме відро усе підряд, тож пакети повинні, приміром, не розірватися від гострого краю консервної бляшанки, не луснути від десятикілограмової ваги, не протекти… Саме такі якості виробів досліджували в центрі споживчих експертиз. Чого тільки не робили під час практичних випробувань: і водою наповнювали, і вантаж переносили, і кількість у рулоні перелічували, навіть надимали пакети, немов повітряні кульки. Рідину наливали, щоб перевірити справжній об’єм кулька. Кілька зразків, виробник яких навіть не був вказаний на маркуванні, порвалися зразу, тільки-но почалося випробування водою. А майже половина продукції не “дотягнула” до заявленої на етикетках кількості літрів, що мали вміститися. Щодо розмірів пакетів, то 14 із 17 постачальників їх просто не вказали. Фахівці “Тесту” радять вибирати пакети для сміття саме ті, на обгортках яких вказані параметри не лише в літрах, а й у сантиметрах. Інакше ризикуєте придбати кульок, що виявиться або замалим для вашого відра для сміття, або завеликим.

Трапляється, споживачі складають в пакети усе, що залишається після ремонту. Тоді й вага такої порції відходів немаленька. Тож дослідники з “Тесту” перевіряли вантажопідйомність виробу. Кожний зразок випробували, поклавши всередину умовного сміття аж десять кілограмів. Витримали майже всі пакети, окрім сумнівної продукції невідомого виробника. До речі, міцність кулька, запевняють експерти центру, залежить від розміру шва на дні вироба. Приблизно, на око, шов має бути завширшки один сантиметр. Якщо вужчий, то пакет може порватися.

Герметичність мішків для відходів має значення для споживача не менше, ніж вантажопідйомність. Тож в пакет налили воду і залишили на певний час. Капало з тих самих зразків, котрі не витримали попереднього випробування. На додачу ці вироби ще й важко відокремити від рулону, не пошкодивши їх.

Експерти підрахували, чи співпадає реальна кількість пакетів у рулонах із заявленою. Майже всюди кілька штук бракувало. Втім, у двох упаковках замість зазначених на етикетках 50 кульків для сміття реально було лише по 25 пакетів.

Тестування довело, що всі зразки вітчизняного виробництва отримали найвищі бали. А ось за кордоном навіть на пакети для сміття буває своя мода. Приміром, мішки для відходів різняться за ароматом — лаванди, полуниці, лимона — або ж за стильними зав’язочками. Трапляються і цікаві “ноу-хау”. Кажуть, що винайшли пакети з біостатичним ефектом. Тобто якщо сміття в такому мішку лежатиме тривалий час, у ньому не розмножуватимуться мікроорганізми.