Зелена мода | |
Олег Кершис, Олексій Гош Business.ua |
Один з найбільших світових ритейлорів H&M формує принципи розумного споживання одягу. Як відбувалося становлення мережі та до яких принципів ведення бізнесу привела її сімдесятирічна історія ![]() Провідний ритейлор, чиє ім’я знає кожен модник, з’явився в 1947 р. Своїй появі компанія зобов’язана шведу Ерлінгу Перссону, який після подорожі по Америці вирішив відкрити у невеликому містечку Вестерос перший магазин жіночого одягу. За п’ять років після знаменної події з’явилася друга торгова точка — у Стокгольмі. Це й поклало початок майбутньої роздрібної мережі. Логотип, створений власником компанії, відображав її первісну назву «Hennes» (швед. — «Для неї»). Своє нинішнє ім’я мережа отримала у 1968 р. після поглинання магазину товарів для мисливців та рибалок Mauritz Widforss. Це дозволило розширити асортимент та привернути увагу чоловічої аудиторії. В цей же час Hennes&Mauritz почала продавати дитячий одяг, вже пропонуючи продукцію для всієї родини. Далі був період швидкої експансії. Станом на 1969 р. налічувалося вже 42 магазини мережі. Після Норвегії компанія вийшла на ринки Данії, Великобританії та Швейцарії. У 1974 р. вона розмістила акції на Стокгольмській фондовій біржі, спростивши назву до нинішньої абревіатури H&M. ![]() У 1980-ті роки нові магазини з’явилися у Німеччині та Нідерландах. Додатковий поштовх до розвитку бізнес отримав після придбання шведської компанії з доставки товарів поштою. Новий час вимагав нового стилю керівництва. Через 35 років після відкриття першого магазину H&M Ерлінг Перссон передав важелі управління своєму сину Стефану. Протягом 1990-х років обличчями колекцій H&M були провідні моделі світу — Ель Макферсон, Сінді Кроуфорд, Наомі Кембелл, Клаудія Шиффер, Крісті Тарлінгтон та Лінда Євангеліста. Справжній фурор викликав спільний проект мережі зі відомим кутюр’є Карлом Лагерфельдом. Спеціально створена колекція модного одягу за помірною ціною розійшлася за лічені години. Подальша співпраця з такими брендами, як Versace, Roberto Cavalli, Alexander Wang та Stella Mccartney, дозволила зробити високу моду доступною для багатомільйонної армії споживачів. 2007 р. в Шанхаї була представлена колекція купальників від Кайлі Міноуг. В березні 2000 р. мережа відкрила знаковий магазин на П’ятій авеню у Нью-Йорку, таким чином зробивши крок за межі Європи. Незадовго до цього — у 1998 р. — H&M першою у Швеції почала онлайн-продажі своєї продукції. Торік інтернет-магазини компанії були присутні вже у 44 країнах. Нещодавно було відкрито онлайн-представництва у Кувейті, Туреччині, Тайвані, Гонконзі, Макао та Сінгапурі. Цього року купувати товари H&M через інтернет зможуть мешканці Індії, Саудівської Аравії та ОАЕ.
Не маючи у своєму розпорядженні жодного виробничого підприємства, H&M працює з 800 постачальниками, забезпечуючи роботою 1,6 млн осіб. У штаті мережі 171 тис. фахівців. З 4700 магазинами H&M присутня у 69 країнах, на 44 регіональних ринках працюють її онлайн-магазини. Торік обсяг продажів перевищив $27,8 млрд. З 2005 р. генеральним директором компанії є Карл-Йохан Перссон, а найбільшим акціонером (37% акцій) — сім’я голови ради директорів H&M Стефана Перссона. Убивча модаСтавши одним з лідерів модної індустрії, мережа H&M почала отримувати не лише хвалебні відгуки клієнтів, але й багато критики. Однією з головних причин обурення прогресивної громадськості стала шкода, яку завдає навколишньому середовищу виробництво популярних марок одягу. Небагато людей уявляють реальні масштаби цієї проблеми. За даними останніх досліджень, щороку виробництво одягу призводить до викидів у атмосферу близько 1,2 млрд т вуглецю. Газета «The Guardian» стверджує, що шкода, яку завдає ця індустрія, перевищує шкоду від забруднень під час міжнародних авіаперельотів. Очікується, що найближчим часом негативний вплив буде лише зростати. Передусім це обумовлено значним збільшенням обсягів продажів одягу. За останні 15 років його виробництво збільшилося вдвічі, до 2050 р. цей показник потроїться. Якщо у 2015 р. рівень виробленого модною індустрією вуглецю становив 2%, то в середині століття його частка складе 26%. Тоді як переробці піддається лише 1% продукції, що випускається. Кардинально змінити ситуацію можна, якщо об’єднати зусилля споживачів та представників модної індустрії. Наразі в побут увійшло багато невідомих широкій аудиторії понять і термінів. Одним з них є «Sustainable fashion» («стала мода»), що втілює розумне споживання та відповідальне ставлення до придбання одягу. Також непідготовленого споживача можуть збентежити терміни «slow fashion» і «fast fashion». Останній — «швидка мода» — описує типовий для нашого часу процес надмірного споживання. Якщо раніше модники по кілька місяців чекали нових колекцій від улюблених модельєрів, то зараз «обновки», випущені під популярними марками, можна знайти вже за кілька днів. Нова продукція вкупі з агресивним просуванням формує підвищений попит і, як наслідок, зростання продажів. Витрачені мільйонами споживачів гроші часто збагачують лише невелику кількість представників індустрії — працівники фабрик, розташованих зазвичай у країнах, що розвиваються, задовольняються вкрай невеликою винагородою. Лише у США щорічно викидається близько 14 млн. т. речей, багато з яких залишаються на звалищах або відправляються у якості «секонд-хенду» до бідних країн. Приблизно 20% товарів, привезених таким чином до Африки, використовуються за прямим призначенням. Виникає чимало ініціатив, спрямованих на боротьбу з цими руйнівними процесами. Одним з лідерів цієї боротьби є міжнародний соціальний проект Fashion Revolution. Навколо його просвітницької місії, спрямованої на популяризацію ідеї розумного споживання, вже об’єдналися близько 100 країн. 2016 р. до Fashion Revolution приєдналася й Україна. ![]() Наприкінці 1990-х років знаменитий кутюр’є Пако Рабанн висунув «фантастичну» ідею створення одягу з пластикових відходів. Піонером, який втілив сміливий задум, у 2002 р. став канадський fashion-дует Dsquared2, який представив колекцію Recycled. Незабаром їх приклад почали наслідувати багато відомих виробників одягу. Adidas створив унікальні комплекти форми для волонтерів Олімпійських ігор 2012 р., повністю виконані з переробленого поліестеру. На подібний крок зважився і найближчий конкурент німецького виробника — компанія Nike, яка одягла у «екологічну» форму гравців футбольної команди «Манчестер Сіті». За словами керівництва Nike, такий крок був свідомим і обумовленим кількома важливими аспектами. Серед них — 30%-ве зменшення витрат енергії у порівнянні з виробництвом традиційної продукції та можливість переробки 13 млн пластикових пляшок, які залишилися б на звалищах. Серед компаній, які вже підтримали концепцію «відповідальної» моди, — Marks&Spencer, Max Mara, Levi’s, Asics, Patagonia, Topshop та багато інших. Вже з’явилися стандарти, що сертифікують екологічно чистий одяг. Одними з провідних є GOTS (Global Organic Textile Standard) та Oeko-Tex Standard 100.
|
Tweet |
|