Компанія «Хліб Києва» має намір з 15 липня припинити відвантаження хліба підприємствам і приватним підприємцям, які реалізують хліб поза ринком столиці. Про це повідомила прес-служба компанії, пишуть «Українські новини».

«На такий крок нас змусила піти ситуація, яка склалася на наших хлібокомбінатах. Враховуючи те, що запасів борошна залишається на тиждень, ми не можемо дозволити собі залишити жителів столиці без хліба», - цитує прес-служба голови правління «Хліба Києва» Ігоря Мазуріку.

За оцінками компанії, щодня підприємства і приватні підприємці вивозять за межі столиці більше 100 тонн хлібної продукції, а робота над компенсаціями виробникам хліба і ціноутворенням в галузі продовжується.

Також «Хліб Києва» заявляв, що допускає скорочення обсягів виробництва з 14 липня, якщо ціни на хліб не будуть підвищені - і це виявилося правдою: вже у вихідні без батонів і улюбленого круглого «Українського» залишилися жителі найбільшого спального району Троєщина.

У черги за хлібом шикувалися і мешканці Броварів - міста-супутника столиці. Броварчани серйозно мають намір переходити на власне виробництво - випікати булки самостійно, пише газета «24».

Місцевий завод, який входить до компанії «Київхліб», зупинився. Всі, хто міг, просили знайомих і родичів привезти батони зі столиці, а в прес-службі «Київхлібу» повідомили, що заводу відключили газ за несплату. Але всі коментарі обіцяли дати тільки сьогодні, 14 липня.

Жителям столиці не легше. «Вранці я вийшла за хлібом до супермаркету «Еко» на проспекті Маяковського, але хлібні полиці у магазині виявилися порожніми, - розповідає Тетяна Руденко, жителька Троєщини. - У сусідньому хлібному рундуку стояла черга осіб на 20. Не знаю, якщо так справа піде, доведеться купувати хлібопічку або сідати всією сім'єю на дієту».

Нагадаємо, що бажання підвищити ціни на хліб пекарі виявили ще в початку місяця - з 7 липня вони погрожували підняти ціну батона «Нива» до 2,30 грн (замість нинішньої 1,40 грн), хліба «Український» - до 3,16 грн (сьогодні 1,64 грн), хліба «Пшеничний» - до 2,68 грн (сьогодні - 1,60 грн).

«Востаннє столичні пекарі підвищували ціни на хліб у серпні 2006 року. За минулі майже два роки істотно зросли ціни на складові як самого хліба (наприклад, пшениці на 90%, жито - 140%, соняшникова олія - 200%), так і задіяні енергоносії і послуги (природний газ - на 95,7%, електроенергія - на 100%, зарплата співробітникам - на 42%)», - повідомили в прес-службі «Київхліба».

За істотного подорожчання всіх компонентів виробництва хліба ціна на нього залишилася старою і зараз руйнує економіку підприємств - щомісячні збитки у середньому складають 17-18 млн грн - більше, ніж 100 млн грн за перше півріччя 2008 року.

Інша справа, що ціни на хліб - питання політичне. Столичний мер Леонід Черновецкий добре пам'ятає, чим «аукнулося» йому підвищення тарифів на комунальні послуги: рейтинг впав до 9%.

Леоніду Михайловичеві тоді довелося докласти немало зусиль і гарненько потрясти бюджет на соціальні виплати, щоб повернути собі реноме захисника знедолених. З хлібом ситуація може повторитися.

Юрій Триндюк, народний депутат, від БЮТ, якого пов'язують з компанією «Хлібні інвестиції», заявив газеті, що, ймовірно, хлібна криза пов'язана з проблемами «Київхліба».

«Навряд чи вони почали пекти менше соціального хліба - швидше за все, у них немає можливості купити потрібну сировину або виплатити заробітну плату. Вже через тиждень полиці всіх магазинів можуть спустіти, оскільки купувати борошно просто не буде за що».

На його думку, єдиний вихід - ввести для малозабезпечених картки, а всі інші повинні купувати продукт за ринковими цінами.

Міська влада продовжує тримати марку - створили комісію, яка повинна перевірити обґрунтованість вимог «Київхліба». Свою роботу комісія обіцяла закінчити на минулому тижні, але, мабуть, не вийшло.

Вчора у столичних супермаркетах «Сільпо» хліба було досить, але «Український» коштував вже 1 грн 85 коп. За визнанням першого заступника мера Анатолія Голубченка, він щодня купує батон і половинку «Українського», і зміни цін не помітив. Мабуть, зараз він все ж таки побачить проблему.

Тим часом городяни проблему помітили прекрасно - на Позняках і Подолі на вихідних хліба просто не було. Адже пекарі попереджали - буде або подорожчання, або хліб просто зникне з полиць магазинів.

Збиткові пекарні, проте, входять в сферу інтересів найбагатших людей

Половина всього хліба в Україні випікається шістьма хлібними холдингами, власники яких щорічно входять до рейтингу ТОП-100 найбагатших українців і братаються в кулуарах Верховної Ради. Проте, за їх визначенням, хлібний бізнес - це як валіза без ручки: і нести важко, і кинути шкода. Навіщо ж вони тоді ним займаються і на чому роблять гроші?

«Масові сорти хліба дійсно виробляти не вигідно», - говорить в бесіді з газетою «24» Володимир Слабовський - хлібопік, президент «Холдингу «ТіС», який забезпечує хлібом жителів півдня України.

Заступник директора «Гал-Хліб (Західна Україна)" Дмитро Вельма вторить йому: "Масові сорти хліба виходять мінусовими».

Масові сорти хліба - це «Український», в народі званий «круглий чорний», батон і деякі види пшеничного і житньо-пшеничного хліба. На них припадає у середньому 50% загального виробництва хліба і хлібобулочних виробів підприємств. І ціни на них жорстко регулюються місцевою владою, яка зображає турботу про бідні верстви населення. Саме це і неподобається пекарям.

За останні два роки пшениця подорожчала на 90%, жито - на 140%, олія соняшникова - на 200%, природний газ - на 95,7%, електроенергія - на 100%, рівень зарплат співробітникам - на 42%. А масові сорти хліба в середньому по Україні - на 58,9%.

«Один з політиків сказав, що не бачить передумов для підвищення цін. А що ще може бути передумовою? Все зросло в ціні, окрім хліба», - обурюється Вельма.

Така ж ситуація з виробництвом масових сортів хліба не тільки в Україні, а і, наприклад, в сусідній Польщі. Але там вирішують питання по-своєму: шляхом цільового дотування бідних верств населення.

Попри гучні заяви, хлібопіки отримують величезні прибутки

Хлібопіки стверджують, що про вартість хліба державні мужі клопочуться більше, ніж самі українці. «Підвищення цін не настільки серйозне, щоб серйозно стривожити населення», - говорить Олександр Тараненко, директор холдингу «Хлібні інвестиції», який контролює депутат від БЮТ Юрій Триндюк.

Він упевнений, що українці вже готові платити за хліб більше і згадує, що його компанія запустила в Чернівцях на вимогу влади виробництво дешевого хліба за 1,5 грн за булку.

Завод може виробляти його 60 т на добу, а випускає тільки 170 кг. Щоб випекти хліб за такою ціною, компанія економить на жирах, рослинних компонентах. «Люди не хочуть його купувати», - говорить Тараненко.

Якщо все так погано, то чому пекарі не продають свій бізнес? Масові сорти хліба стали збитковими тільки протягом останнього року, коли почалося жорстке регулювання владою рентабельності виробництва, а ціни на зерно і муку істотно підвищилися, пояснює аналітик агарового аналітичного агентства «ААА» Марія Колесник. Але навіть сьогодні витрати на виробництво популярних сортів покриваються за рахунок отримання прибутку від інших хлібобулочних виробів.

Слабовський стверджує, що місцева влада Одеси встановила йому граничний рівень рентабельності на соціальні сорти хліба в 3%. Рентабельність інших борошняних виробів набагато вища.

«Є і 10%, і 20%», - стверджує Колесник. Це дозволяє пекарям не тільки отримувати прибуток, але й продавати свої акції приватним інвесторам і навіть будувати нові заводи, вкладаючи мільйони. Так, в кінці серпня «Хлібні інвестиції» планують запустити новий хлібозавод під Києвом, витративши на нього 5 млн євро. А західно-український холдинг купив нову виробничу лінію за 1,5 млн євро.

«Компанії купують устаткування - це свідчить про прибутковість їх роботи», - упевнена Марія Колесник. «Якщо говорити про наші підприємства, то ми в цілому близькі до нуля, але все-таки збитків поки немає», - обережно підтверджує Тараненко з «Хлібних інвестицій».

«Гроші в хлібопеченні завжди були, але вони були в тіні. Зараз трішки з неї виходять і вкладаються у виробництво», - говорить виробник хліба із Західної України, який побажав залишитися неназваним.

Саме тому, за його словами, пекарі так прагнуть позбавитися від втручання держави в їх бізнес, виводячи на вулицю своїх працівників, оголошуючи про збитки. Якщо їх план вдасться, це дозволить перетворити пекарний бізнес з прибуткового в дуже прибутковий. Українці хліб їли завжди і їсти будуть. «Це постійний ринок збуту», - підтверджує Марія Колесник.