Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко вчора висловила бажання терміново скликати засідання РНБО і розглянути питання впливу на економіку України світової фінансової кризи. "Я сподівалася, що минулої п'ятниці РНБО розгляне це питання", - сказала прем'єр. Хоча минулої п'ятниці Тимошенко заявила буквально протилежне: "Я можу твердо сказати: світова фінансова криза на Україну не перейде". Судячи зі слів прем'єра, вона практично одночасно запевняла телеглядачів у тому, що все добре й сподівалася скликати РНБО з цього ж приводу.

Можна подумати, що ситуація на фінансових ринках підкорятиметься рішенню нашого РНБО, пише газета "24" в статті "Криза, стій!".

На загальну думку експертів, для української економіки існують дві реальні небезпеки. Через кризу в США впаде попит на метал, який продають компанії українських олігархів. Українська економіка залежить від експорту. Падає експорт, падає й виручка експортерів, знижують і платежі до бюджету. Крім того, в банках тепер менше грошей. Якщо раніше наші банки позичали за кордоном, то тепер на зарубіжних ринках капіталу їм не дають. У результаті вітчизняні банки все менше видають кредитів.

Це засмутить не тільки тих клієнтів, яким можуть відмовити в кредиті на покупку машини або мікрохвильової печі. Багато великих підприємств розвиваються за рахунок банківських кредитів, і через відсутність грошей не зможуть купити нове устаткування або розширити бізнес. Проте навіть у разі найпохмурішого розвитку подій Україну чекає не депресія, а уповільнення темпів економічного зростання, пише "24".

"Газета по-киевски" у статті "Яка така криза?" цитує директора інституту економічних досліджень Ігоря Бураковського. Він запевняє, що ніякої кризи в Україні немає. "Наш ВВП продовжує зростати - про яку ж кризу можна говорити? В апокаліптичних прогнозах - які завжди комусь вигідні - за його ознаки видають абсолютно природні процеси. Банки посилюють умови кредитування? Значить, їм треба переглянути свою неефективну політику, десь знизити ціни на свою продукцію і змиритися, що ненормальних прибутків 220%-300% більше не буде.

Згортаються масштабні проекти? Таке час від часу трапляється у будь-яких економіках... Що до перегрітих галузей - наприклад, торгівлі нерухомістю, - то після перегріву завжди наступає спад".

Є криза, немає кризи - поки економісти й політики сперечаються, у тих, чиї інтереси вони представляють, зарплати відчутно знижуються, ціни ростуть, незалежно від того, що влада вирішить. Уперше з початку року в Україні знизився показник середньої заробітної плати. За підсумками серпня він становив 1870 гривень. Це на 60 гривень менше, ніж у попередньому місяці, пише газета "Дело" в статті "Зарплати впали на 60 гривень".

До зниження зарплат у промисловій сфері привело скорочення обсягів виробництва. "Зараз металургія вступила в смугу якщо не кризи, то ускладнення", - стверджує заступник директора у справах кадрів і соціальних питань "Запоріжсталі" Олег Мороз. За його словами, в серпні виробництво знизилося на 10%.

Також на показниках галузі позначилася криза у світовій економіці. "У нас падають експортні ціни, також падає попит на метали. Крім того, значні політичні, регіональні ризики і світова фінансова криза відлякали інвесторів", - зазначив виконавчий директор центру соціально-економічних досліджень "CASE-Україна" Дмитро Боярчук.

Найзначніше зарплати знизилися у галузі освіти. Кожен із педагогів недолічився майже по 300 гривень. Тут, за словами аналітиків, зіграв велику роль сезонний чинник. "Серпень - відпускний місяць. Тому низка галузей працювали менш продуктивно", - зазначив Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова.

У той же час у деяких галузях заробітки продовжують зростати. Зокрема це стосується сільського господарства. За словами виконавчого віце-президента Конфедерації працедавців України Олексія Мірошниченка, до зростання привів хороший урожай.

"КоммерсантЪ-Украина" у статті "Зарплати зіткнулися з суворою реальністю" пише, що найбільше зниження середньої номінальної заробітної плати зафіксоване в промисловості: у металургії зарплати впали на 97 грн, або 3,85%, в хімічній галузі - на 55 грн, або 2,59%, в машинобудуванні - на 29 грн, або 1,53%. Істотне зниження середніх зарплат відбулося також у галузях операцій із нерухомістю (на 25 грн, або 1,18%) і фінансової діяльності (на 83 грн, або 2,15%). Тому експерти солідарні в оцінці головних причин зменшення зарплат, називаючи серед них кризу ліквідності й падіння обсягу промислового виробництва (у серпні - на 0,5%).

"Крім традиційного серпневого зниження зарплат після відпускного липня в нинішньому році ситуацію посилило падіння обсягу промислового виробництва, зафіксоване за підсумками серпня", - упевнений директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин.

"Те, що наслідки кризи дійшли до офіційних даних, краще всього показує масштаби кризи, - вважає президент Української асоціації фінансових аналітиків Юрій Прозоров.- Не секрет, що зарплати у фінансовій галузі, а також у секторі нерухомості росли необґрунтовано швидко. Це було можливо лише в умовах швидкого зростання ринку. Але тепер компанії замислюються про звільнення або зниження зарплат - і це тільки початок". У будівництві все ж таки було невелике зростання зарплат - на 14 грн, або 0,69%.

Не дивлячись на такі негативні результати, експерти очікують зростання номінальних зарплат вже за підсумками звітності вересня. "Хороший урожай збільшить прибутки в сільському господарстві й пов'язаній із ним харчовій промисловості", - прогнозує аналітик дослідницької компанії Gainsfort Research Євгенія Ахтирко. Вже у серпні, за даними Держкомстату, було зафіксовано зростання зарплат у сільському господарстві (на 25 грн, або 2,01%), харчовій промисловості (на 25 грн, або 1,45%).