Електронні медичні картки, які зберігають дані пацієнтів в єдиному цифровому реєстрі, працюють в Україні вже більше року. НВ пояснює, що це за система, як нею користуватися, чим вона корисна лікарям, пацієнтам та державі.

На початку 2018 року в Україні відмовились від ведення паперової документації у сфері охорони здоров’я. Це рішення передбачало створення «єдиної цифрової медичної платформи» — нової системи електронних даних про стан здоров’я конкретного пацієнта.

У тестовому режимі така система почала працювати у березні 2019-го: Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) спільно з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) у тестовому режимі запустили можливість ведення електронних медичних карток [далі — ЕМК] через медичні інформаційні системи.

Сімейні лікарі, терапевти та педіатри медзакладів, що підключені до Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), отримали змогу вносити інформацію про пацієнтів, створюючи для них ЕМК. Пацієнтам, у свою чергу, стала доступною інформація про їх звернення до спеціалістів, діагнози, призначене лікування, направлення на додаткове обстеження і так далі.

Пояснюємо, звідки з’явився концепт ведення ЕМК, як працює ця цифрова система та чому вона піде на користь всім українцям без винятку.

«Всю інформацію про пацієнта бачить сімейний лікар, а необхідну для призначення лікування — лікуючий лікар», — пояснює Черниш. Таким чином, коли пацієнт приходить на консультацію, наприклад, до невролога і називає код електронного направлення, лікарю-неврологу відкривається загальна анкета пацієнта і конкретний запис сімейного лікаря з направленням до вузького спеціаліста.

«Якщо це історія типових звернень, невролог побачить свої попередні записи. Записи інших лікарів — іншого невролога чи хірурга, наприклад, не побачить. Але якщо лікарю-неврологу вкрай потрібно для якісного лікування подивитись історію звернень пацієнта, наприклад, до алерголога, то лікар запитає у пацієнта дозволу на доступ до конкретних даних і вводить в систему коди, які конкретно дані йому потрібні», — розповідає Дмитро Черниш.

Доступ до кодів у цьому випадку працює як звичайна двофакторна аутентифікація: на телефон пацієнта приходить SMS-повідомлення з кодом підтвердження для доступу до персональних даних. Пацієнт має сказати код своєму лікарю, після чого доступ до додаткових даних буде відкрито.

Окрім цього, дані ЕМК можуть використовуватися страховими компаніями, статистичними органами охорони здоров’я та іншими урядовими чи неурядовими організаціями, що відповідають за медичне обслуговування громадян.

«Сумісність покращить стан здоров’я кожного громадянина Східних країн-партнерів», — пояснює Мартинас Доугірдас, експерт з питань електронної охорони здоров’я в EU4Digital. «Наше бачення полягає в тому, що через 10 років, коли пацієнт із країни А потребує невідкладної допомоги в країні В, медичні працівники отримають негайний доступ до інформації про те, до яких ліків пацієнт чутливий або має алергію. Це резюме стану здоров’я пацієнта має вирішальне значення при прийнятті термінових рішень щодо життя та смерті, які характеризують сектор охорони здоров’я».

Для підтримки цих зусиль команда EU4Digital eHealth провела аналіз поточного стану електронної охорони здоров’я у Східних країнах-партнерах та визначила виклики і пріоритети кожної країни. Набір настанов послужить основою для встановлення транскордонних стандартів з урахуванням правових, організаційних, смислових і технічних категорій сумісності та дотичних аспектів.

«Охорону здоров’я в майбутньому можна уявити як безперебійну мобільність пацієнтів від постачальника до постачальника, від країни до країни, а також безперервність надання медичної допомоги та прийняття обґрунтованих рішень для покращення результатів охорони здоров’я», — говорить Доугірдас. «Транскордонна інфраструктура електронного здоров’я дозволить громадянину України, який виїжджає за кордон, отримувати призначені ліки в місцевій аптеці. Обмін резюме пацієнтів допоможе лікарям зрозуміти історію хвороби пацієнтів та уникнути помилок при призначенні ліків».

EU4Digital має на меті поширити переваги Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу на Східні країни-партнери, спрямовуючи підтримку ЄС на розвиток потенціалу цифрової економіки та суспільства, з метою економічного зростання, створення нових робочих місць, поліпшення життя людей та допомоги бізнесу в Україні та інших східних країнах-партнерах — Вірменії, Білорусі, Грузії, Азербайджані та Республіці Молдова.