Для виготовлення сиру свіже молоко поміщають в тепле місце на 12-24 години для сквашування, яке відбувається за допомогою
молочнокислих бактерій, що містяться в
молоці. Потім посуд зі сквашеним молоком поміщають на 10-15 хвилин у парову баню для згортання згустка, регулюючи температуру (50-55° С) та слідкуючи за відділенням сироватки. Зварений згусток викладають на друшляк, вистелений марлею, дають стекти сироватці, скручують тканину до утворення твердої головки. Сир можна зберігати за температури до +8°C не більш як 72 години. Домашній сир широко застосовують для приготування різноманітних страв української кухні: сирників, начинок для
вареників, налисників та пирогів, запіканок, закусок та десертів.
Словом «сир» (без уточнення) називають два різні кисломолочні продукти: власне
сир і домашній (зернистий) сир. Назви «домашній сир» чи «кисломолочний сир» не є в українській мові усталеними й виникли в останні роки внаслідок поширення нетипових для традиційної української кухні сирів (
твердих, м’яких, пресованих та
плавлених сирів), та через необхідність розрізняти ці два поняття. В побуті також поширене використання русизму/полонізму «тваріг» (рос.
творог, пол.
twaróg), що поза літературною нормою, незважаючи на спільнослов’янське походження слова (від «творити»). «Сир» як назва домашнього сиру є в назвах продуктів на його основі (вареники з сиром, сирники тощо).
