|
Вважається, що з’явившися на ринку на початку 2000-их плазмові панелі поступаються своїм LED / LCD – «колегам» щодо якості зображення та енергоефективності, проте, сучасні моделі плазмових телевізорів, окрім прекрасної якості «картинки», гарантують оптимальне співвідношення ціни до діагоналі екрану, чим як і раніше приваблюють користувачів.
Плазмова панель (PDP – Plasma Display Panel) складається з масиву комірок, наповнених газом (ксенон або неон), які розміщені між двома скляними пластинами. При подачі напруги на таку комірку, газ що міститься переходить в агрегатний стан «плазми», що супроводжується випромінюванням світла. Отримане світло проходить через прозору частину комірки, покриту люмінофором одного з основних кольорів (RGB – червоний, зелений, синій) і відтворює світло потрібної довжини хвилі, кольору, таким чином формуючи зображення.
Ця технологія забезпечує дуже яскраве й чітке зображення, не обмежуючи величину екрану. Причому, у зв’язку з тим, що кожна комірка випромінює світло самостійно, плазмові телевізори не потребують додаткової схеми підсвічування, гарантуючи «м’яке» для зору зображення з реалістичною кольоровою гамою. Основними плюсами PDP-телевізорів є відмінна контрастність, максимально широкі кути огляду, і висока швидкість оновлення зображення.
Характерною особливістю плазмових телевізорів є те, що розміри їх діагоналей починаються з позначки в 42-дюйма. Це пов’язано з тим, що розмір плазмової комірки великий, і це унеможливлює створення телевізора з малою діагоналлю і високою розподільністю. |