Нове – це гарно забуте старе. КОЛОТУХА. ЦЯ НАЗВА ПІДХОДИТЬ ДО ВСІХ ПРОДУКТІВ, ЯКІ «КОЛОТЯТЬ»... Таке слово існує в пресі, і сьогодні використовують його як не зовсім схвальне «чогось намішаного і невідомого за складом» у всій харчовій промисловості. А «КОЛОТУХА» – це гарне слово і гарна назва старовинного молочного продукту із пряженого молока, сиру і сметани, який готували в печі...
Так повелося в Україні, що словом «готують перемішуюванням», або «змішуванням» користуються лише в нормативних документах. А в українському побуті більш широко використовували завжди слова: «колотити», «сколотитни»(маслянка , рос. – пахта). В російському лексиконі «Сколотить состояние» – це вже інше... Але ці поняття я могла б поєднати... Бо думаю, що на старинному молочному продукті під назвою «КОЛОТУХА» можна «сколотить и состояние»... Вперше цю назву «Колотуха» я внесла в нормативну документацію ТУ У 15.5-19492247-004-2002. Багато підприємств цікавляться новими-старовинними рецептами і нормативною документацією на щось смачне і корисне. КОЛОТУХА – це такий же національний традиційний український продукт як і кутя, калита тощо. В українських селах на свято пекли калиту. Привязували мотузку до стелі до крюка, де вішали колиску, і чіпляли калиту. Діти збиралися на цікаву гру. Стояв регіт і слова: «А я вкушу – говорив «вершник», а я вмащу – говорив старший організатор свята.» Ним був батько, старший брат чи мати. Хто засміється в момент того, як кусає калиту, того старший мастив квачем в сажі, але всі спритно старалися без посмішки на рогачах і на коцюбі (рос. кочерга) під*їхати і вкусити ту калиту. Хто встиг вкусити, того нагороджували ложкою молочного десерту – колотухи. В хаті стояв регіт і важко в ці хвилини не засміятися. Так раділи святам не тільки діти, а й більш дорослі хлопці і дівчата на вечорницях. Найчастіше смакували колотуху ті, хто мав корову. Колотуха, як і кутя були дорогими делікатесами, тому готували їх здебільшого на певні свята. Замішані коржі з колотухою за звичаєм обов"язково, всі готували на свято Храму. Колотуху готували звичайну і десертну – солодку з цукром, з сухофруктами тощо. Якщо в домі не було цукру, розводили наваром з цукрового буряку. Сьогоднішні можливості промислового виробництва дозволяють відродити українську традиційну колотуху в сучасній технологічній обробці, в сучасному асортименті. Як це здійснити є багато підходів і рецептів. Колотуха може бути віднесена до кисломолочних продуктів свіжих нетермізованих чи термізованих, а саме пастеризованих чи пряжених.
Незабаром вийде в друк моя стаття " Молочний продукт «КОЛОТУХА» за старовинними рецептами». Слідкуйте за інформацією в молочних виданнях. |
Отправить на E-mail
Версия для печати
