Глава Національного банку Володимир Стельмах вважає недоцільною відмову від офіційного курсу гривні, проте упевнений, що його потрібно зробити плаваючим. Про це він повідомив на прес-конференції 30 травня, повідомляють «Українські новини».

«Офіційний курс є і буде. Це — один з індикаторів податкового навантаження», — підкреслив глава Нацбанку.

В той же час, за словами глави Стельмаха, офіційний курс повинен бути максимально наближений до ринкового.

Він також заявив, що допускає щоденну зміну Національним банком офіційного курсу гривні. «Чи є він (нинішній офіційний курс) остаточним? Думаю, ні. Життя міняється, погода міняється. День за днем повинні бути коливання курсу», — сказав він.

Стельмах відзначив, що величина зміни курсу є дискусійним питанням, і припустив, що щоденні коливання не будуть дуже значними.

На думку глави НБУ, нинішній офіційний курс, близький до 4,85 грн/дол є близьким до оптимального.

Як відомо, валютний коридор, визначений основами грошово-кредитної політики і державним бюджетом на цей рік, закладений в рамках 4,95-5,25 гривень за долар.

Таким чином, Національний банк стримав обіцянку зробити курс гривні плаваючим. 29 травня НБУ вперше після ревальвації гривні ослабив її офіційний курс до долара США на 0,2 коп, до 4,852 грн/дол, викупляючи його на міжбанку по 4,84 грн/дол. Банкіри говорять, що дії регулятора дозволяють йому нарешті реально впливати на міжбанківський валютний ринок.

«Говорили, що курс буде гнучким, він і став гнучким. Змінили курс, виходячи із зміцнення долара на зовнішньому ринку», — пояснив він. Вчора долар США відвоював у євро понад 0,5% своєї вартості, зміцнившись з 1,5638 дол до 1,5547 дол за євро.

Раніше голова Наглядової ради Національного банку України Петро Порошенко заявив, що якщо офіційний курс долара не наближатиметься до реального, Рада НБУ може виступити з пропозицією відміни офіційного курсу і переведення всіх грошових операцій в національну валюту.

«Я переконаний в тому, що курс офіційний буде негайно наближений до курсу реального обмінного. Якщо це не відбудеться, то ми виходитимемо з ініціативою, аж до відміни офіційного курсу і переведення всіх податків, зборів, взаєморозрахунків з державою, на виключно національну валюту. І вони повинні бути деноміновані у гривні», — підкреслив Порошенко.

Як відомо, останні три роки Нацбанк дотримувався фіксованого валютного курсу, що становить 5,05 грн/дол. Проте, після того, як економіка США пішла в рецесію і долар почав здавати свої позиції на міжнародному ринку, утримування офіційного і фіксованого курсу давалося регулятору нелегко.

Ситуація посилюється ще й діями Кабінету міністрів України, який, в рамках боротьби з інфляцією, продовжує накопичувати на рахунках Держказначейства національну валюту, не випускаючи її в економіку. Надлишок долара неминуче повинен був «продавити» свій офіційний курс і почати знижуватися, що посилювалося дефіцитом гривні для стабілізації.

Тривалий час регулятор просто спостерігав за ситуацією, не виходячи на міжбанк з гривневими інтервенціями і прицінюючись до реального курсу, встановленого самим ринком, після чого було ухвалено рішення максимально наблизити до реального курсу існуючий офіційний — так курс гривні вперше за три роки виріс на 20 коп, склавши 4,8 грн/дол.

Чи можливе плавання гривні в умовах українського валютного ринку
 

«Ми вже заявляли, що переходимо до плаваючого курсу. Інше питання, що, можливо, це буде не щоденно», — пояснив ситуацію із зміною курсу перший заступник голови правління НБУ Анатолій Шаповалов.

За його словами, під час розрахунку офіційного курсу враховуватимуться багато чинників. Серед них — стан міжбанківського ринку, товарообіг з основними країнами-партнерами, а також котирування EUR/USD на міжнародних майданчиках.

«Сьогодні долар зміцнився у відношенні до євро. Ми це теж врахували», — відзначив пан Шаповалов.

За його словами, введення плаваючого офіційного курсу не означає відміни інтервенцій. У підтвердження, вчора НБУ вийшов на міжбанківський ринок з купівлею доларів за новою ціною 4,84 грн. Останній раз інтервенція проводилася минулої п’ятниці по 4,8 грн.

Після цього протягом трьох днів НБУ не з’являвся на ринку. В умовах недоліку гривні безготівковий долар знову почав просідати з нового рівня, який позначив регулятор, — 4,8 грн. Зокрема, торги в середу закрилися на рівні 4,7/4,74 грн за долар, а вчора з ранку деякі банки почали продавлювати котирування нижче 4,7 грн.

«Після обіду з’явилося оголошення Нацбанку про те, що він готовий викупляти валюту навіть вище, ніж минулого разу, — по 4,84 грн. Всі, хто відреагував швидко, змогли подати заявки. Правда, НБУ викупляв лише частину обсягу. Але на ринку долари можна було вже продати не по 4,7 грн, а по 4,8 грн», — описав ситуацію один з скарбників.

За словами пана Шаповалова, об’єм інтервенції склав 156 млн доларів. Скарбник відзначив, що в дні, коли НБУ викупляє все, звичайний об’єм досягає 300 млн доларів.

«Ми визначили офіційний курс, який хотіли б бачити. І сьогодні вишли з інтервенціями по курсу, близького до офіційного. Ринок відреагував, і, я думаю, середній курс буде більший, ніж 4,8 грн», — відзначив перший заступник голови НБУ.

За його словами, регулятор хотів би підтримати котирування на безготівковому ринку. «Ми своїми діями показуємо, що Національний банк зацікавлений, як і раніше, щоб розрив між офіційним курсом і ціною на міжбанку був у межах 1-2%», — сказав пан Шаповалів.

Скарбник охарактеризував ідею введення в Україні плаваючого курсу як неоднозначну. «Добре, що населення перестане вважати долар стабільною валютою і переключиться на гривню. Проте, плаваючий офіційний курс мало що дасть безготівковому ринку. Заважають пенсійний збір на покупку валюти і режим, коли Нацбанку потрібно подавати заявки перед проведенням операцій на валютному ринку», — підкреслив він.

Екс-заступник голови Нацбанку, радник міністра економіки Сергій Яременко вважає, що в Україні поки не може бути плаваючого курсу. Робити різкий перехід від фіксованого курсу до плаваючого, на його думку, також не варто. Пояснюється це трьома причинами.

По-перше, механізм роботи валютного ринку побудований таким чином, що на ньому не може бути вільної торгівлі.

По-друге, валютне законодавство переслідує глобальніші цілі, ніж утримання курсу: воно обмежує покупку валюти резидентами і нерезидентами, охороняючи країну від валютних ризиків і спекулятивних атак зовнішніх гравців, які в десятки разів могутніші навіть від Національного банку.

Третій нюанс - на ринку не існує жодного гравця, рівного за можливостями з НБУ.

«Ринку немає законодавчо, і немає крупних гравців. Навіть якщо зняти обмеження, умови для вільної торгівлі ще не дозріли. У таких умовах підтримка курсу бере на себе НБУ. Його відхід тільки дезорганізовуватиме і завдасть шкоди. Те, що вони називатимуть ринком, не буде ринком. Це буде свідоме доведення ринку до того або іншого стану», - вважає пан Яременко.

Стельмах: НБУ не ревальвує гривню, а коригує її курс, і робитиме це й надалі
 

В майбутньому Нацбанк продовжить політику зміцнення гривні, підкреслив голова правління НБУ Володимир Стельмах, відзначивши, що для зміцнення курсу гривні сьогодні є всі ринкові умови.

Він підкреслив, що надалі офіційний курс гривні повинен максимально відповідати ринковому, і відповідати стану розвитку економіки і її фінансовим можливостям, повідомляє РБК-Україна.

Глава НБУ також додав, що зміцнення курсу є стратегічним завданням будь-якої національної економіки.

«Якщо ми подивимося динаміку національної валюти у відношенні до долара в інших країнах, то ми побачимо, що практично скрізь йде її зміцнення. Наприклад, у Вірменії з 5,5 до 3,42, в Албанії з 143 до 98, в Болгарії — з 2,184 до 1,423. Це блакитна мрія будь-якого Центробанку. Національна економіка від цього тільки виграє», — заявив Стельмах.

На підтвердження своїх слів глава НБУ заявив, що від зміцнення курсу гривні бізнес заощадить 9 млрд грн, а населення — 4-5,5 млрд грн. При цьому, втрати населення на доларових депозитах НБУ оцінює в 2,82 млрд грн, юрособ — 1,26 млрд грн.

«Таким чином, виграємо ми більше, ніж втрачаємо», — підкреслив Стельмах, відзначивши, що на виплатах зовнішнього боргу у 2008 р за рахунок зміцнення національної валюти уряд заощадить 3,6 млрд грн. Крім того, зміцнення курсу національної валюти дозволить знизити рівень інфляції в річному численні на 3%.

Разом з тим Стельмах відзначив, що таргетування інфляції, яке пропонують сьогодні ввести ряд міжнародних фінансових організацій, а також вітчизняних експертів, не узгоджується з низкою принципових позицій НБУ.

Зокрема, таргетування інфляції припускає відмову від виходу Центробанку на міжбанківський валютний ринок.

«Так, наприклад, робиться в Польщі, де Нацбанк виконує пасивну роль, і курс встановлюється залежно від того, скільки куплять валюти. Це не узгоджується з активною політикою Нацбанку України у цьому питанні», — пояснив Стельмах.

Глава НБУ також підкреслив, що зміцнення курсу гривні не є ревальвацією. «Це коригування курсу, його кореляція. На відміну від 2005 р, коли дійсно була ревальвація гривні, зараз у нас абсолютно інша ситуація», — відзначив він.

Він також повідомив, що НБУ передав на розгляд в Мінфін проект документа, що передбачає лібералізацію правил роботи на валютному ринку.

Зокрема, НБУ пропонує відмовитися від нинішньої практики, згідно з якою кожен з 177 комерційних банків виходить на міжбанківський ринок з інтегральним показником, сформованим балансом попиту і пропозиції на валюту усередині банку.

Замість цього пропонується перейти на прямі міжбанківські розрахунки, згідно з якими заявка клієнта на певну суму валюти за встановленим курсом виходить відразу на міжбанківський ринок.