Як легко порушити права споживача…, коли той не знає своїх законних прав
Випадок, що стався зі споживачем з Хмельниччини, мало чим відрізняється від багатьох інших – придбав у магазині мобільний телефон, а він через місяць перестав працювати. Але у цій ситуації є один унікальний момент – продавець для відмови споживачеві у праві на гарантійне сервісне обслуговування знайшов причину – гарантійний талон заповнений російською мовою.
Така причина, справді, хороша відмовка, коли продавець принципово не хоче обслуговувати споживача протягом гарантійного строку, адже закон не визначає вимог до мови заповнення гарантійного талону.
Та все ж для споживача – це хороша нагода відстоювати свої права. Але спочатку, мабуть вже вкотре, маю наголосити на тому, що такі ситуації трапляються через те, що споживачі від початку, як товар виходить з ладу, діють не вірно.
Що повинен був зробити споживач? Не усно, не по телефону, а тільки з письмовою заявою звернутися до продавця, де чітко вказати і дату покупки, і дату, коли товар вийшов з ладу з вимогою встановити причини поломки.
По-друге, лише з письмовою заявою звертатися до сервісного центру, також вказавши вимогу видачі акту, в якому має бути чітко визначена причина виходу товару з ладу. І вже у залежності від причини діяти далі. Якщо це істотний недолік (вина виробника) – вимагати обміну або й повернення коштів за товар, якщо неістотний недолік – погодитися на ремонт, відповідно до умов гарантійного обслуговування, вимоги визначені ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі – Закон)
На останок, не завадить всім нам час від часу звертатися до цього Закону, де чітко виписані всі вимоги до умов гарантійного обслуговування товарів. Наприклад, не завадить нам знати, що «при пред’явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред’явлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі» (п 9 ст. 8 Закону).
Ще одна суттєва деталь, про яку не просто забувають, а й на яку наші споживачі навіть не звертають уваги. Якщо ваш товар знаходиться у сервісному центрі, а той в свою чергу не виконує роботи вчасно (більше ніж 14 діб) споживач повинен знати, що Закон передбачає «За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару».
Вкотре маю звернутися до наших споживачів – знайте свої права, вмійте ними користуватися та відстоювати їх законним шляхом.

Коли ж нарешті український споживач стане справді захищеним?!
Щоразу, коли мені телефонують споживачі, щоб отримати консультацію на предмет виходу з халепи, в яку вляпалися, я запитую себе: «Як довго нам треба ще вчитися елементарним речам? Як довго ми не будемо знати прості правила «гри на споживчому ринку»? А як ще можна коментувати розповідь споживачки, яка купила кахель «імпортний» у «суперовому» магазині, і яким майстри почали облицьовувати підлогу, то зазначили відразу – він неякісний, ним не можна облицювати рівно. І щоб ви думали робить споживачка, вона телефонує, йде у магазин, тижнями веде розмову з продавцями, просить у них сертифікат відповідності, їй видають якийсь папірець, який навіть не стосується проданого їй кахлю, і в той же час жодного разу не пише письмової заяви з чіткою вимогою – так, надати супровідні документи на проданий кахель, здійснити заміну, провести експертизу.
Щоправда, після довгих «походеньок» вона звертається до «доблесних» захисників прав споживачів – державного органу. Що б ви думали – їй там «м’яко» кажучи не просто не допомагають відстоювати права, а певним чином ігнорують її звернення.
А в інституті незалежних експертиз, який здійснює експертизу будівельних матеріалів тихо на вухо пояснюють: «Хто ж вам підтвердить, що кахель неякісний, ви ж його придбали у магазині, за яким стоять надто поважні люди. Хто ж з ними судитися буде?». І видають на руки акт експертизи, де чорним по білому написано – кахель і має відхилення, але вони всі у межах норми.
І бідкається тепер жінка: «Де ж того захисту шукати?» І радять їй звертатися до громадських організацій, бо той, хто радить, впевнений, що ті «великі люди» не люблять розголосу, висвітлення такої для них нікчемної проблеми – як відмові у обміні неякісного товару.
Так детально описала чергову споживчу проблему, але якби ж то вона була впродовж цього місяця, що минув, єдина. Ні! Дзвінків, листів, повідомлень про продаж товару, який не підлягає використанню – аж надто багато.
І, мабуть, вже мало здивував дзвінок споживача, який запрошував журналістів відвідати судове засідання, відповідачами у якому наші з вами захисники прав споживачів. Йому як позивачу соромно за їх некомпетентність у вирішенні питання по суді, і яким для виправлення ситуації судді дають тиждень, щоб ті підготувалися краще до суду.
Ось такий він захист в Україні. Залишається сподіватися, що з прийняттям Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів, споживчі права менше потуратимуться.